1
 | Немощного в вере принимайте без споров о мнениях.
| И#знемогaющаго же въ вёрэ пріeмлите, не въ сомнёніе помышлeніи.
| Τὸν δὲ ἀσθενοῦντα τῇ πίστει προσλαμβάνεσθε, μὴ εἰς διακρίσεις διαλογισμῶν.
|
2
 | Ибо иной уверен, что можно есть все, а немощный ест овощи.
| Џвъ бо вёруетъ ћсти вс‰, ґ и3знемогazй ѕє1ліz (да) ћстъ.
| ὃς μὲν πιστεύει φαγεῖν πάντα, ὁ δὲ ἀσθενῶν λάχανα ἐσθίει.
|
3
 | Кто ест, не уничижай того, кто не ест; и кто не ест, не осуждай того, кто ест, потому что Бог принял его.
| Kдhй не kдyщагw да не ўкорsетъ: и3 не kдhй kдyщагw да не њсуждaетъ: бGъ бо є3го2 пріsтъ.
| ὁ ἐσθίων τὸν μὴ ἐσθίοντα μὴ ἐξουθενείτω, καὶ ὁ μὴ ἐσθίων τὸν ἐσθίοντα μὴ κρινέτω· ὁ Θεὸς γὰρ αὐτὸν προσελάβετο.
|
4
 | Кто ты, осуждающий чужого раба? Перед своим Господом стоит он, или падает. И будет восставлен, ибо силен Бог восставить его.
| Ты2 кто2 є3си2 судsй чуждeму рабY; СвоемY гDви стои1тъ, и3ли2 пaдаетъ. Стaнетъ же, си1ленъ бо є4сть бGъ постaвити є3го2.
| σὺ τίς εἶ ὁ κρίνων ἀλλότριον οἰκέτην; τῷ ἰδίῳ Κυρίῳ στήκει ἢ πίπτει· σταθήσεται δέ· δυνατὸς γάρ ἐστιν ὁ Θεὸς στῆσαι αὐτόν.
|
5
 | Иной отличает день от дня, а другой судит о всяком дне равно. Всякий поступай по удостоверению своего ума.
| Џвъ ќбw разсуждaетъ дeнь чрез8 дeнь, џвъ же сyдитъ на всsкъ дeнь. Кjиждо своeю мhслію да и3звэствyетсz.
| ὃς μὲν κρίνει ἡμέραν παρ' ἡμέραν, ὃς δὲ κρίνει πᾶσαν ἡμέραν. ἕκαστος ἐν τῷ ἰδίῳ νοῒ πληροφορείσθω.
|
6
 | Кто различает дни, для Господа различает; и кто не различает дней, для Господа не различает. Кто ест, для Господа ест, ибо благодарит Бога; и кто не ест, для Господа не ест, и благодарит Бога.
| (За 113.) Мyдрствуzй дeнь, гDеви мyдрствуетъ: и3 не мyдрствуzй дeнь, гDеви не мyдрствуетъ. Kдhй, гDеви ћстъ, благодари1тъ бо бGа: и3 не kдhй, гDеви не ћстъ, и3 благодари1тъ бGа.
| ὁ φρονῶν τὴν ἡμέραν Κυρίῳ φρονεῖ, καὶ ὁ μὴ φρονῶν τὴν ἡμέραν Κυρίῳ οὐ φρονεῖ. καὶ ὁ ἐσθίων Κυρίῳ ἐσθίει. εὐχαριστεῖ γὰρ τῷ Θεῷ· καὶ ὁ μὴ ἐσθίων Κυρίῳ οὐκ ἐσθίει, καὶ εὐχαριστεῖ τῷ Θεῷ.
|
7
 | Ибо никто из нас не живет для себя, и никто не умирает для себя;
| Никт0же бо нaсъ себЁ живeтъ, и3 никт0же себЁ ўмирaетъ:
| οὐδεὶς γὰρ ἡμῶν ἑαυτῷ ζῇ, καὶ οὐδεὶς ἑαυτῷ ἀποθνῄσκει·
|
8
 | а живем ли - для Господа живем; умираем ли - для Господа умираем: и потому, живем ли или умираем, - всегда Господни.
| ѓще бо живeмъ, гDеви живeмъ, ѓще же ўмирaемъ, гDеви ўмирaемъ: ѓще u5бо живeмъ, ѓще ўмирaемъ, гDни є3смы2.
| ἐάν τε γὰρ ζῶμεν, τῷ Κυρίῳ ζῶμεν, ἐάν τε ἀποθνῄσκωμεν, τῷ Κυρίῳ ἀποθνῄσκομεν. ἐάν τε οὖν ζῶμεν ἐάν τε ἀποθνῄσκωμεν, τοῦ Κυρίου ἐσμέν.
|
9
 | Ибо Христос для того и умер, и воскрес, и ожил, чтобы владычествовать и над мертвыми и над живыми.
| (За 114.) На сіe бо хrт0съ и3 ќмре и3 воскRсе и3 њживE, да и3 мeртвыми и3 живhми њбладaетъ.
| εἰς τοῦτο γὰρ Χριστὸς καὶ ἀπέθανε καὶ ἀνέστη καὶ ἔζησεν, ἵνα καὶ νεκρῶν καὶ ζώντων κυριεύσῃ.
|
10
 | А ты что осуждаешь брата твоего? Или и ты, что унижаешь брата твоего? Все мы предстанем на суд Христов.
| Тh же почто2 њсуждaеши брaта твоего2, и3ли2 ты2 что2 ўничижaеши брaта твоего2; Вси1 бо предстaнемъ суди1щу хrт0ву.
| Σὺ δὲ τί κρίνεις τὸν ἀδελφόν σου; ἢ καὶ σὺ τί ἐξουθενεῖς τὸν ἀδελφόν σου; πάντες γὰρ παραστησόμεθα τῷ βήματι τοῦ Χριστοῦ.
|
11
 | Ибо написано: живу Я, говорит Господь, предо Мною преклонится всякое колено, и всякий язык будет исповедывать Бога.
| Пи1сано бо є4сть: живY ѓзъ, гlетъ гDь, ћкw мнЁ покл0нитсz всsко колёно, и3 всsкъ љзhкъ и3сповёстсz бGови.
| γέγραπται γάρ· ζῶ ἐγώ, λέγει Κύριος, ὅτι ἐμοὶ κάμψει πᾶν γόνυ, καὶ πᾶσα γλῶσσα ἐξομολογήσεται τῷ Θεῷ.
|
12
 | Итак каждый из нас за себя даст отчет Богу.
| Тёмже u5бо кjйждо нaсъ њ себЁ сл0во дaстъ бGу.
| ἄρα οὖν ἕκαστος ἡμῶν περὶ ἑαυτοῦ λόγον δώσει τῷ Θεῷ.
|
13
 | Не станем же более судить друг друга, а лучше судите о том, как бы не подавать брату случая к преткновению или соблазну.
| Не ктомY u5бо дрyгъ дрyга њсуждaемъ, но сіE пaче суди1те, є4же не полагaти претыкaніz брaту и3ли2 соблaзна.
| Μηκέτι οὖν ἀλλήλους κρίνωμεν, ἀλλὰ τοῦτο κρίνατε μᾶλλον, τὸ μὴ τιθέναι πρόσκομμα τῷ ἀδελφῷ ἢ σκάνδαλον.
|
14
 | Я знаю и уверен в Господе Иисусе, что нет ничего в себе самом нечистого; только почитающему что-либо нечистым, тому нечисто.
| Вёмъ и3 и3звэщeнъ є4смь њ хrтЁ ї}сэ, ћкw ничт0же сквeрно сaмо соб0ю: т0чію помышлsющему что2 сквeрно бhти, џному сквeрно є4сть.
| οἶδα καὶ πέπεισμαι ἐν Κυρίῳ Ἰησοῦ ὅτι οὐδὲν κοινὸν δι' αὐτοῦ· εἰ μὴ τῷ λογιζομένῳ τι κοινὸν εἶναι, ἐκείνῳ κοινόν.
|
15
 | Если же за пищу огорчается брат твой, то ты уже не по любви поступаешь. Не губи твоею пищею того, за кого Христос умер.
| Ѓще же брaшна рaди брaтъ тв0й скорби1тъ, ўжE не по любви2 х0диши: не брaшномъ твои1мъ того2 погублsй, за нег0же хrт0съ ќмре.
| εἰ δὲ διὰ βρῶμα ὁ ἀδελφός σου λυπεῖται, οὐκέτι κατὰ ἀγάπην περιπατεῖς. μὴ τῷ βρώματί σου ἐκεῖνον ἀπόλλυε, ὑπὲρ οὗ Χριστὸς ἀπέθανε.
|
16
 | Да не хулится ваше доброе.
| Да не хули1тсz u5бо вaше бlг0е.
| μὴ βλασφημείσθω οὖν ὑμῶν τὸ ἀγαθόν.
|
17
 | Ибо Царствие Божие не пища и питие, но праведность и мир и радость во Святом Духе.
| Нёсть бо цrтво б9іе брaшно и3 питіE, но прaвда и3 ми1ръ и3 рaдость њ д©э с™э.
| Οὐ γάρ ἐστιν ἡ βασιλεία τοῦ Θεοῦ βρῶσις καὶ πόσις, ἀλλὰ δικαιοσύνη καὶ εἰρήνη καὶ χαρὰ ἐν Πνεύματι ἁγίῳ·
|
18
 | Кто сим служит Христу, тот угоден Богу и достоин одобрения от людей.
| И$же бо си1ми слyжитъ хrт0ви, бlгоуг0денъ є4сть бGови и3 и3скyсенъ человёкwмъ.
| ὁ γὰρ ἐν τούτοις δουλεύων τῷ Χριστῷ εὐάρεστος τῷ Θεῷ καὶ δόκιμος τοῖς ἀνθρώποις.
|
19
 | Итак будем искать того, что служит к миру и ко взаимному назиданию.
| (За 115.) Тёмже u5бо ми1ръ возлю1бимъ и3 ±же къ созидaнію дрyгъ ко дрyгу.
| ἄρα οὖν τὰ τῆς εἰρήνης διώκωμεν καὶ τὰ τῆς οἰκοδομῆς τῆς εἰς ἀλλήλους.
|
20
 | Ради пищи не разрушай дела Божия. Все чисто, но худо человеку, который ест на соблазн.
| Не брaшна рaди разорsй дёло б9іе. Вс‰ бо чи6ста, но ѕло2 человёку претыкaніемъ kдyщему.
| μὴ ἕνεκεν βρώματος κατάλυε τὸ ἔργον τοῦ Θεοῦ. πάντα μὲν καθαρά, ἀλλὰ κακὸν τῷ ἀνθρώπῳ τῷ διὰ προσκόμματος ἐσθίοντι.
|
21
 | Лучше не есть мяса, не пить вина и не делать ничего такого, отчего брат твой претыкается, или соблазняется, или изнемогает.
| Добро2 не ћсти мsсъ, нижE пи1ти вінA, ни њ нeмже брaтъ тв0й претыкaетсz и3ли2 соблазнsетсz и3ли2 и3знемогaетъ.
| καλὸν τὸ μὴ φαγεῖν κρέα μηδὲ πιεῖν οἶνον μηδὲ ἐν ᾧ ὁ ἀδελφός σου προσκόπτει ἢ σκανδαλίζεται ἢ ἀσθενεῖ.
|
22
 | Ты имеешь веру? имей ее сам в себе, пред Богом. Блажен, кто не осуждает себя в том, что избирает.
| Ты2 вёру и4маши; њ себЁ сaмъ и3мёй пред8 бGомъ. Бlжeнъ не њсуждazй себE, њ нeмже и3скушaетсz.
| σὺ πίστιν ἔχεις; κατὰ σεαυτὸν ἔχε ἐνώπιον τοῦ Θεοῦ. μακάριος ὁ μὴ κρίνων ἑαυτὸν ἐν ᾧ δοκιμάζει.
|
23
 | А сомневающийся, если ест, осуждается, потому что не по вере; а все, что не по вере, грех.
| Ґ сомнszйсz, ѓще ћстъ, њсуждaетсz, занE не t вёры: всsко же, є4же не t вёры, грёхъ є4сть.
| ὁ δὲ διακρινόμενος ἐὰν φάγῃ κατακέκριται, ὅτι οὐκ ἐκ πίστεως· πᾶν δὲ ὃ οὐκ ἐκ πίστεως, ἁμαρτία ἐστίν.
|
24
 | Могущему же утвердить вас, по благовествованию моему и проповеди Иисуса Христа, по откровению тайны, о которой от вечных времен было умолчано,
| Могyщему же вaсъ ўтверди1ти по бlговэствовaнію моемY и3 проповёданію ї}съ хrт0ву, по tкровeнію тaйны, лёты вёчными ўмолчaнныz,
| Τῷ δὲ δυναμένῳ ὑμᾶς στηρίξαι κατὰ τὸ εὐαγγέλιόν μου καὶ τὸ κήρυγμα Ἰησοῦ Χριστοῦ, κατὰ ἀποκάλυψιν μυστηρίου χρόνοις αἰωνίοις σεσιγημένου,
|
25
 | но которая ныне явлена, и через писания пророческие, по повелению вечного Бога, возвещена всем народам для покорения их вере,
| ћвльшіzсz же нн7э, пис†ніи прbр0ческими, по повелёнію вёчнагw бGа, въ послушaніе вёры во всёхъ kзhцехъ познaвшіzсz,
| φανερωθέντος δὲ νῦν, διά τε γραφῶν προφητικῶν κατ' ἐπιταγὴν τοῦ αἰωνίου Θεοῦ εἰς ὑπακοὴν πίστεως εἰς πάντα τὰ ἔθνη γνωρισθέντος,
|
26
 | Единому Премудрому Богу, через Иисуса Христа, слава во веки. Аминь.
| є3ди1ному премyдрому бGу, ї}сомъ хrт0мъ, є3мyже слaва во вёки. Ґми1нь.
| μόνῳ σοφῷ Θεῷ διὰ Ἰησοῦ Χριστοῦ, ᾧ ἡ δόξα εἰς τοὺς αἰῶνας· ἀμήν.
|